Подорож до Сінгапуру. Сінгапур

Сінгапур

Для того, щоб зрозуміти країну важливо почути наступне — Лекція на тему "Сінгапур як місто-сад, стрибок з країни третього світу в країну першого" почалась з приказки

“If you want to plan for one year, plant rice;
if you want to plan for 10 years, plant trees;
if you want to plan for 100 years, educate your children.”

І вже після першого дня перебування в Сінгапурі ми зрозуміли, що тут планують років на 200 вперед мінімум.

Історія

Сінгапур став Британським портом та безмитним торговельним центром ще на початку 19 сторіччя. Сучасна історія міста почалась в 1950х роках, коли місто отримало незалежність від Британії увійшло до складу Малайзії, а в 1965 року вийшло зі складу Малайзії та отримало повну незалежність на чолі з легендарним прем'єр-міністром Лі Куан Ю. Чому він легенда? Тому що перетворив місто-острів, яке було відрізано від поставок питної води (90% питної води на той час імпортувалось в Сінгапур з Малайзії), місто, яке не володіло природними ресурсами та знаходилось під загрозою воєнного завоювання з боку сусідів в місто, яке в цьому році обігнало США за рівнем ВВП на дужу населення та займає перше місце в світі за зручністю ведення бізнесу.

Нація 

75% населення китайці, потім за чисельністю йдуть малайці та індуси. Більшість китайців складають "корінні" сінгапурці, тобто нащадки тих переселенців, які з початку 19 ст знаходились під впливом Британії, переймаючи культуру, цінності, навіть християнську релігію. Всюди паніє політику мультикультуралізму, але не просто на папері, а насправді. Наприклад, коли продається багатоповерховий будинок, квартиру в ньому розподіляються за таким принципом: на поверсі 3 квартири будуть належати китайцям, 1 малайцям, 1 індусам. Це робить для того, щоб населення завжди відчувало рівність та постійно перемішувалось. Сінгапур просто не може дозволити собі зіштовхнутися з етнічними конфліктами.
Цікаві факти

Сінгапур імпортував до 90% прісної води в 60х роках, зараз імпорт складає всього 25%. Решту потреб покривають за рахунок: опріснення (25%), переробки використаної трубопровідної води 25%, накопичення води в величезних резервуарах прісної води 25%.

Сусідні країни більше не продають Сінгапуру пісок, тому що завдяки закупівля піску Сінгапур напив 4 кв км своєї території,відсунув тим самим водні кордони країни.

Тепер пісок возять з В’єтнаму.